Освітні програми

Освітню програму Комунального закладу «Немирівська спеціальна школа» Вінницької обласної Ради для школи І ступеня розроблено на основі Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 814) ; Типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Шияна Р. Б. (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272, зі змінами, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22), Типової освітньої програми для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Шияна Р. Б. (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273, зі змінами, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22), на виконання Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688), розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08. 2013 № 607, Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2018 №831, Порядку проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1131, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2013 № 144 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 .03. 2013 № 410/22942 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку та навчально-реабілітаційних центрів", наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» зі змінами, постанови кабінету міністрів України від 28.07. 2023 №782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні».

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентричності і природовідповідності;

- корекційно-розвивальної спрямованості навчання;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли : перший цикл - адаптаційно-ігровий (1-2 класи), другий цикл - основний (3-4 класи), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма початкової освіти закладу окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти .

Освітня програма визначає:

- організацію роботи закладу;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;

- загальний обсяг навчального навантаження, його розподіл за освітніми галузями та роками навчання;

- перелік та пропонований зміст освітніх галузей;

- опис очікуваних результатів навчання здобувачів освіти за освітніми галузями;

- перелік Типових освітніх програм, типових навчальних планів

- опис форм організації освітнього процесу;

- опис інструментарію оцінювання;

- навчальний план на 2023/2024 навчальний рік для 1-2 класів;

- навчальний план на 2023/2024 навчальний рік для 3-4 класів.

Організація роботи закладу

Тип закладу – спеціальна школа

Мова навчання – українська.

Початок занять для учнів 1-4 класів о 8:30. Тривалість безперервної освітньої діяльності відповідно до статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту»: у 1 класі - 35 хвилин, у 2,3,4 класах - 40 хвилин. Тривалість перерв відповідно до чинного Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (наказ МОЗ України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394).

Корекційно-розвиткові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Структура 2023 - 2024 навчального року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року №782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» 2023-2024 навчальний рік розпочнеться 1 вересня 2023 року.

Навчальні заняття для учнів 1-4 класів організовуються за семестровою системою:

І семестр з 01 вересня по 22 грудня 2023 року ( 76 днів),

ІІ семестр з 08 січня по 31травня 2024 року (100 днів).

Впродовж навчального року для учнів 1-10 класів проводяться канікули:

осінні – з 28 жовтня по 05 листопада 2023 року (9 днів),

зимові – з 23 грудня 2023 року по 07 січня 2024 року ( 16 днів),

весняні – з 23 березня по 31 березня 2024 року ( 9 днів).

До термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів можуть вноситися зміни під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати

здобуття початкової освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого

віку. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за висновками інклюзивно-ресурсних центрів та інших умов.

Продовження навчання у 2-4-х класах відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 «Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання», «Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2018 № 831.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,

рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у Типовому навчальному плані, що пропонує інтегровано-предметний підхід до організації освітнього процесу. Гранично допустиме навчальне навантаження для учнів 1 класу складає 700 годин/навчальний рік, для учнів 2 класу складає 735 годин/навчальний рік, для учнів 3 класу - 770 годин/навчальний рік, для учнів 4 класу - 770 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах для 1-2 класів та 3-4 класів. Навчальний план для 1-2 класів та для 3-4 класів зорієнтований на роботу за 5-денним навчальним тижнем.У Закладі передбачено варіант навчального плану початкової школи, який відповідає Типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом Шияна Р.Б. для 1-2 класів та Типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом Шияна Р.Б. для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій додаткові години використано на підсилення мовно-літературної галузі (1год) у 1,2,3,4 класах та математичної галузі (1 год) у 3,4 класах.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей

Освітня програма відповідає Типовій освітній програмі та укладена за такими освітніми галузями : мовно-літературна, зокрема: українська мова, мови корінних народів та національних меншин, літератури ; іншомовна освіта; математична; природнича; технологічна; інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізкультурна .

Освітні галузі реалізуються в навчальних предметах та інтегрованих курсах:

Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013р. № 607, передбачає створення умов для здобуття початкової освіти дітьми з особливими освітніми потребами шляхом адаптації змісту і методів навчання до пізнавальних можливостей учнів; здійснення під час уроку системи корекційних заходів, спрямованих на опанування учнями навчального матеріалу.

З цією метою інваріантна складова навчального плану визначає кількість годин (1680 годин для 1-4 класів разом) для проведення корекційно-розвиткової роботи та спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з тяжкими порушеннями мовлення, розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості; формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти; створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів роботи.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи у 1-4 класах: корекція мовлення (5 годин на тиждень), корекція розвитку ( 3 години на тиждень), логоритміка ( 2 години на тиждень), лікувальна фізкультура (2 години на тиждень). Корекційні заняття ведуть: логопед, вчитель корекції мовлення, вчитель фізичної культури, вчитель музичного мистецтва.

Години фізичної культури та години корекційно-розвиткових занять не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Опис очікуваних результатів навчання здобувачів освіти

за освітніми галузями

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова (інтегрований курс)

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою; формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

У початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо». Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

Здобувач освіти:

- взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

- сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення власного досвіду;

- висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

- досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Мовно-літературна освітня галузь

(Іншомовна освіта: англійська мова)

Іноземна мова (навчальний предмет)

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток іншихключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі,

виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання»,«Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Здобувач освіти:

- сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

- розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

- надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

Математична освітня галузь

Математика (навчальний предмет)

Метою математичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем.

У початковому курсі математичної освіти, відповідно до окресленої мети і сформульованих завдань, визначено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

Здобувач освіти:

- досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

- моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;

- критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;

- застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Природнича освітня галузь

Я досліджую світ (інтегрований курс)

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

Виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі належить дослідженням(спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності школярів.

Здобувач освіти:

- відкриває світ природи, набуває досвіду в її дослідженні, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи;

- опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах;

- усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світі;

- критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.

Технологічна освітня галузь

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об’єкти праці для виготовлення учитель/ учителька добирає, спираючись на побажання учнів.

Здобувач освіти:

- втілює творчий задум у готовий виріб;

- дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує;

- ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ;

- практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.

Інформатична освітня галузь

Інформатика (навчальний предмет)

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Реалізація поставленої мети у початковій школі відбувається за змістовими лініями: “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)”, “Моя цифрова творчість”, “Комунікація та співпраця”, “Я і цифрові пристрої”, “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві”. Вказані змістові лінії передбачають можливу інтеграцію інформатичної освітньої галузі з іншими освітніми галузями через розв’язування дослідницьких завдань, формування наскрізних умінь учнів, інформатичної грамотності та культури.

Здобувач освіти:

- знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

- створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;

- усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

- усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

Зміст соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

Здобувач освіти:

- дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;

- визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб;

- робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики;

- виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.

Громадянська та історична освітня галузь

Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Для формування ідентичності та громадянської компетентності учнів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання, вміння та навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній: «Я – Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми – громадяни України. Ми – європейці».

Змістові лінії громадянської та історичної освітньої галузі у початковій школі мають бути реалізовані оптимальними для кожного елементу змісту та навчальної цілі інтерактивними методами, із використанням інформаційних технологій.

Здобувач освіти:

- встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);

- орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього;

- працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх;

- узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне;

- представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя;

- має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;

- усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;

- дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.

Мистецька освітня галузь

Образотворче мистецтво, музичне мистецтво(навчальні предмети)

Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Реалізація окресленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво».

Здобувач освіти:

- виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва;

- пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва;

- пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.

Фізкультурна освітня галузь

Фізична культура (предмет)

Метою цієї галузі для загальної середньої освіти є формування в учня / учениці стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров’я та безпеку».

Здобувач освіти:

- регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях;

- добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості;

- керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей:

- вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

- математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

- інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

- навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

- підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних івнутрішньо-предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і рганізаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в новій ситуації.

Перелік навчальних планів,

Типових освітніх програм

Перелік корекційно-розвиткових програм

для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

(https://corr.ks.ua/progr_mov.htm)

Перелік навчальних програми для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

Опис форм організації освітнього процесу

Основною формою здобуття освіти для учнів першого циклу початкової освіти є інституційна (очна (денна)) та у разі звернення законних представників дитини організація освітнього процесу може бути в індивідуальній формі (екстернатній, сімейній (домашній), педагогічний патронаж) або інституційній (дистанційній). Проте, форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації. За потреби заклад може організувати навчадьний процес шляхом використання технологій дистанційного навчання (відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224).

У 2023-2024 навчальному році освітній процес у 1–4-х класах спрямовано на реалізацію Державного стандарту початкової освіти з урахуванням досягнень та викликів за результатами впровадження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа». Пріоритетності набуває організаційне забезпечення таких напрямів освітньої діяльності: організація освітнього процесу в умовах очної/дистанційної / змішаної форм навчання;

підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів; посилення національно-патріотичного виховання, формування

громадянської позиції; посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту; психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.

Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проєкти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо. У першому циклі початкової освіти (1-2 класи) крім дидактичних ігор, доцільно використовувати сюжетно-рольові ігри, що сприятиме мовленнєвому і соціальному розвитку дітей. Другий цикл початкової освіти (3-4 класи) передбачає інтегративно-предметну основу організації освітнього процесу зі зменшенням у ньому частки ігрових методів відносно проблемно-пошукових, дослідницьких та інших методів навчання. Ця особливість зумовлює певні організаційні зміни та вибір таких методик, які створюють для учня ситуацію самостійного вибору, вияву відповідальності й ініціативності, критичної оцінки й сміливості у прийнятті рішень, здатності в команді вирішувати проблеми. Відповідно основними видами діяльності учнів мають бути дослідницька, пошукова, творча тощо. Ігрову діяльність пропонується організовувати для проведення дидактичних, ділових ігор, ігорстратегій тощо.З метою розширення освітнього середовища частину уроків рекомендовано проводити поза межами класу.

Однією із форм створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі, актуалізації в учнів мотивації до навчальної діяльності є ранкові зустрічі. Навчальний день у 1-4 класах Нової української школи розпочинається ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності. На ранкову зустріч відводяться перші 15-25 хвилин навчального дня.

У 2023-2024 навчальному році доцільно розширити їх змістове наповнення. Пропонується під час ранкових зустрічей знайомити учнів з правилами дій в період надзвичайних ситуацій, у тому числі в період воєнного часу. Актуальними в цей час є теми особистої безпеки в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, користування засобами захисту від її наслідків, вивчення правил пожежної, мінної безпеки та основ цивільного захисту.

Основними аспектами організації освітнього процесу та його планування є:

- навчальні завдання і час на їхнє виконання визначаються відповідно до (із урахуванням) індивідуальних особливостей дітей;

- навчальний матеріал інтегрується в змісті споріднених предметів або вводиться до складу предметів у вигляді модулів;

- здійснюється тематичне навчання:

Найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

Під час планування організаційних форм роботи на навчальному занятті важливо враховувати, що в умовах компетентнісно орієнтованого навчання посилюється значущість роботи з формування навичок самоорганізації і самонавчання, уміння виокремлювати серед потоку інформації тієї, яка цікавить найбільше, яка потрібна для виконання певного навчального завдання тощо.

Однією із форм самоосвітньої діяльності учнів може бути самопідготовка у позаурочний час. Учням 1 – 2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час. Водночас, за потреби, з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей і потреб учням 2-х класів пропонується задавати індивідуальні завдання за вибором. При цьому, завдання мають бути дозованими, аргументовано значущими для дитини, з чіткою знайомою інструкцією, що передбачає відтворення/застосування відомих способів дій. Сумарні витрати часу на виконання завдань для самопідготовки учнями 2 класів не повинні перевищувати 45 хв на добу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис інструментарію оцінювання

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на суб’єк-тсуб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку учнів у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для учнів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів просування конкретного учня у навчанні, а визначення особистих результатів учнів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях, навичках.

Навчальні досягнення учнів у 1-х класах підлягають формувальному (вербальному) оцінюванню та підсумковому оцінюванню, у 2-х класах - формувальному, підсумковому оцінюванню, у 3-х, 4-х класах – формувальному і підсумковому за рівнями навчальних досягнень : початковий – П, середній – С, достатній – Д, високий – В.

Вербальну та рівневу оцінки можна виражати як усно, так і письмово:

високий рівень (В) - має значні успіхи (У);

достатній рівень (Д) - демонструє помітний прогрес (П);

середній рівень (С) - досягає результату з допомогою вчителя ( ДВ);

початковий рівень (П) - ще потребує уваги і допомоги (ПД) .

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальнийрозвиток учнів; вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини; діагностувати

досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й

запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати до прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилитися, переконання у власних можливостях і здібностях. Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1 – 4 класи) і очікувані результати, зазначені в освітній програмі.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень

учня/учениці з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо - це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Очікувані результати навчання слід використовувати для: встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо; постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениці з боку вчителів, батьків і самих учнів; поточного, зокрема й формувального, оцінювання; підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснювати на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти” .

Орієнтовна рамка

оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної

середньої освіти

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма опублікована на сайті школи nzsi.nedu.vn.ua .

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для першого циклу початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи)

Комунального закдаду «Немирівська спеціальна школа»

Вінницької обласної Ради

на 2023-2024 навчальний рік

Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 р. № 814 (Додаток 9)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для другого циклу початкової освіти – основний ( 3 -4 класи)

Комунального закладу «Немирівська спеціальна школа»

Вінницької обласної Ради

на 2023-2024 навчальний рік

Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 р. № 814, (додаток 9)

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

школи ІІ ступеня

для першого циклу базової середньої освіти-

адаптаційний (5-6 класи)

для 7-10 класів

Комунального закладу

«Немирівська спеціальна школа»

Вінницької обласної Ради

на 2023 -2024 навчальний рік

Освітню програму Комунального закладу «Немирівська спеціальна школа» для 5-6-х класів з навчанням українською мовою розроблено на основі Типової освітньої програми для 5-10(11) класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 07.12.2021 р. № 1317 ( зі змінами , затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.08.2022 №769) на виконання Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти», розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказу Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2013 № 144 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 .03. 2013 № 410/22942 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку та навчально-реабілітаційних центрів", наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» зі змінами, постанови кабінету міністрів України від 28.07. 2023 №782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні».

Освітня програма, спрямована на:

- формування в учнів сучасної наукової картини світу;

- виховання працьовитості, любові до природи;

- розвиток в учнів національної самосвідомості;

- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та

перетворення суспільства;

- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

- формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до

культурних традицій та особливостей інших народів в умовах

багатонаціональної держави;

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Важливим показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 5-6 класах спрямовується на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.

Освітня програма 5-6 класів передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма визначає:

- організацію роботи закладу;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою базової середньої освіти;

- загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах), його розподіл за освітніми галузями та роками навчання;

- перелік та пропонований зміст освітніх галузей;

- опис очікуваних результатів навчання здобувачів освіти за освітніми галузями;

- перелік модельних навчальних програм;

- перелік програм з корекційно-розвиткової роботи;

- опис форм організації освітнього процесу;

- опис інструментарію оцінювання;

- навчальний план на 2023/2024 навчальний рік для 5-6 класів

Організація роботи закладу

Тип закладу – спеціальна школа

Мова навчання – українська.

Початок занять для учнів 5-10 класів о 8:30. Тривалість безперервної освітньої діяльності відповідно до статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту»: у 5-10 класах - 45 хвилин. Тривалість перерв відповідно до чинного Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (наказ МОЗ України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394).

Корекційно-розвиткові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Структура 2023/2024 навчального року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року №782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» 2023-2024 навчальний рік розпочнеться 1 вересня 2023 року.

Навчальні заняття для учнів 5 - 6 класів організовуються за семестровою системою:

І семестр з 01 вересня по 22 грудня 2023 року ( 76 днів),

ІІ семестр з 08 січня по 31травня 2024 року (100 днів).

Впродовж навчального року для учнів 5 -10 класів проводяться канікули:

осінні – з 28 жовтня по 05 листопада 2023 року (9 днів),

зимові – з 23 грудня 2023 року по 07 січня 2024 року ( 16 днів),

весняні – з 23 березня по 31 березня 2024 року ( 9днів).

До термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів можуть вноситися зміни під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати

здобуття базової середньої освіти

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Закладу досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти) та висновками інклюзивно-ресурсних центрів.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника Закладу створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Загальний обсяг навчального навантаження

на адаптаційному циклі

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5х-6х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) сформовано відповідно до додатку 1 Типової освітньої програми для 5-10 (11) класів спеціальних закладів середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами . Гранично допустиме навчальне навантаження для учнів 5 класу складає 875 годин/навчальний рік, для учнів 6 класу складає 980 годин/навчальний рік.

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання відповідно до Типового навчального плану спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з тяжкими порушеннями мовлення з українською мовою навчання (додаток 20 до Типової освітньої програми).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах для 5-6 класів. Навчальний план для 5-6 класів зорієнтований на роботу за 5-денним навчальним тижнем. У Закладі передбачено варіант навчального плану початкової школи, який відповідає Типової освітньої програми для 5-10 (11) класів спеціальних закладів середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого і

другого років адаптаційного циклу базової середньої освіти, встановлює

погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання,

визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій додаткові години використано на підсилення технологічної освітньої галузі (0,5 год) у 5,6 класах.

Для учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають базову середню освіту в спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах (групах) закладів загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

З цією метою інваріантна складова навчального плану визначає кількість годин ( 630 годин для 5-6 класів разом) для проведення корекційно-розвиткової роботи та спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з тяжкими порушеннями мовлення, розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості; формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти; створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів роботи.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи у 5-6 класах: корекція мовлення (6 годин на тиждень), логоритміка ( 1 година на тиждень), лікувальна фізкультура (2 години на тиждень).

Корекційно-розвиткову роботу проводять фахівці, які здобули відповідний

ступінь вищої освіти (освітньо-кваліфікаційний рівень) у галузі знань:

01 Освіта/Педагогіка за спеціальностями: 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна

освіта, 017 Фізична культура і спорт; 02 Культура і мистецтво: 024 Хореографія, 025 Музичне мистецтво; 05 Соціальні та поведінкові науки за спеціальністю: 053 Психологія; 22 Охорона здоров’я за спеціальністю: 227 Фізична терапія, ерготерапія; та/або фахівці, що мають професійну кваліфікацію: 2229.2. Ерготерапевт, 2229.2. Лікар з лікувальної фізкультури, 2229.2. Лікар з лікувальної фізкультури та спортивної медицини, 2331. Вчителі початкової школи, 2340. Вчитель з корекційної освіти, 2340. Вчитель-дефектолог, 2340. Вчитель логопед, 2340. Вчитель-реабілітолог, 2445.2. Практичний психолог, 2445.2. Психолог, 3226. Інструктор з трудової адаптації, 3226. Інструктор з трудової терапії, 3226.Фахівець з фізичної реабілітації.

Години фізичної культури та години корекційно-розвиткових занять не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей

Освітня програма відповідає Типовій освітній програмі та укладена за такими освітніми галузями : мовно-літературна; математична; природнича; технологічна; інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізична культура .

Освітні галузі реалізуються в навчальних предметах та інтегрованих курсах:

Опис очікуваних результатів навчання здобувачів освіти

за освітніми галузями

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Мовно-літературна освітня галузь

Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

Учень:

- взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

- сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для збагачення власного досвіду і духовного розвитку;

- висловлює власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами у письмовій формі, зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних); у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому просторі, дотримується норм літературної мови;

- досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх;

- сприймає усну інформацію та письмові тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування;

- взаємодіє з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови;

- надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення іноземною мовою.

Математична освітня галузь

Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті.

Учень:

- досліджує проблемні ситуації та виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

- моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії, плани дій для розв’язання проблем;

- критично оцінює процес і результат розв’язання проблем;

- розвиває математичне мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіє математичною мовою.

Природнича освітня галузь

Метою природничої освітньої галузі є формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, здатен оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності у природі, відповідально взаємодіє з навколишнім природним середовищем.

Учень:

- пізнає світ природи засобами наукового дослідження;

- опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту;

- усвідомлює закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини; відповідально поводиться для забезпечення сталого розвитку суспільства;

- розвиває власне наукове мислення, набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами).

Технологічна освітня галузь

Метою технологічної освітньої галузі є реалізація творчого потенціалу учня, формування критичного та технічного мислення, готовності до зміни навколишнього природного середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій і дизайну, здатності до підприємливості та інноваційної діяльності, партнерської взаємодії, використання техніки і технологій для задоволення власних потреб, культурного та національного самовираження.

Учень:

- формулює ідею та втілює задум у готовий продукт за алгоритмом проектно-технологічної діяльності;

- творчо застосовує традиційні і сучасні технології;

- ефективно використовує техніку, технології та матеріали без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;

- турбується про власний побут, задоволення власних потреб та потреб інших осіб.

Інформатична освітня галузь

Метою інформатичної освітньої галузі є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і суспільного добробуту, критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.

Учень:

- знаходить, аналізує, перетворює, узагальнює, систематизує та подає дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

- створює інформаційні продукти і програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

- усвідомлено використовує інформаційні та комунікаційні технології і цифрові інструменти для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

- усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього природного середовища, дотримується етичних, культурних і правових норм інформаційної взаємодії.

Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь

Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та професійну зорієнтованість для забезпечення власного і суспільного добробуту.

Учень:

- турбується про особисте здоров’я та безпеку, уникає факторів ризику, реагує на фактори і діяльність, що становить загрозу для власного і суспільного життя, здоров’я, добробуту;

- визначає альтернативи, прогнозує наслідки, приймає рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я і добробуту;

- усвідомлює цінність та дотримується здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики для здоров’я і суспільства;

- виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту власного та інших осіб.

Громадянська та історична освітня галузь

Метою громадянської та історичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції.

Учень:

- мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тривалість у житті суспільства;

- мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища;

- мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання;

- мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їх інтерпретації;

- усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації;

- дотримується демократичних принципів, конструктивно взаємодіє з іншими особами, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством, долучається до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем, усвідомлює необхідність утвердження верховенства права і дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства.

Мистецька освітня галузь

Метою мистецької освітньої галузі є цілісний розвиток успішної особистості учня у процесі освоєння мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні.

Учень:

- пізнає різні види мистецтва, інтерпретує художні образи, набуває досвіду емоційних переживань, розвиває ціннісне ставлення до мистецтва;

- формує художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва;

- пізнає себе через взаємодію з різноманітними мистецькими об’єктами, розвиває емоційний інтелект;

- використовує інформаційне середовище у власній творчості і художній комунікації.

Фізична культура

Метою освітньої галузі фізичної культури є гармонійний фізичний розвиток особистості учня, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок, розширення рухового досвіду через формування стійкої мотивації учнів до занять фізичною культурою і спортом.

Учень:

- формує власну психічну та соціально-психологічну сфери особистості засобами фізичного виховання;

- систематично займається фізичною культурою, володіє технікою фізичних вправ;

- усвідомлює значення фізичної/рухової активності для підтримання стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання.

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння:

- здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;

- здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

- відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння:

- здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії;

- здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

- відповідально використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної комунікації та досвід комунікації державною мовою;

- відповідно до ситуації ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;

3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

5) інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності;

8) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:

- спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію;

- виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях;

- спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності;

10) культурна компетентність, що передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва;

11) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо.

Основою формування ключових компетентностей є особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів; їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання; знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.

В усіх ключових компетентностях є такі наскрізні вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

Перелік модельних навчальних програм

Перелік програм з корекційно-розвиткової роботи

для дітей із тяжкими порушеннями мовлення

Навчальні програми для 5-6 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

(https://corr.ks.ua/progr_mov.htm)

Опис форм організації освітнього процесу

Основною формою здобуття освіти для учнів 5-6 класів є інституційна (очна (денна)) та у разі звернення законних представників дитини організація освітнього процесу може бути в індивідуальній формі (екстернатній, сімейній (домашній), педагогічний патронаж) або інституційній (дистанційній). Проте, форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації. За потреби заклад може організувати навчальний процес шляхом використання технологій дистанційного навчання (відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224).

У 2023/2024 навчальному році освітній процес у 5-6-х класах спрямовано на реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти з урахуванням досягнень та викликів за результатами впровадження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа».

Пріоритетності набуває організаційне забезпечення таких напрямів освітньої діяльності: організація освітнього процесу в умовах воєнного стану за технологіями дистанційного навчання (у разі облаштування захисних приміщень для перебування дітей під час оголошення повітряних тривог очної або змішаної форм навчання); підвищення результатів навчання учнів 5-6 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів; посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції; посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту; психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.

Освітній процес організовується у закладі освіти в безпечному освітньому

середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного,

психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Основними формами організованої освітньої діяльності 5-6-класників є щоденні інтегровані заняття, предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше

становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний

розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних

очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис інструментарію оцінювання

Відповідно до Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 р. № 289 основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

- розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

-комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

-планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою графічною інформацією;

- рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

- Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.

- Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

- Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

- Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.

- Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану.

Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня /учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня /учениці протягом року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або II семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем /ученицею, та коригування освітнього процесу.

Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюєється за 12- бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Оцінювання зорієнтоване на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснюється у рівнях : початковий - П, середній - С, достатній - Д, високий - В, та супроводжується вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення у чия/учениці.

Впродовж адаптаційного періоду (з 01.09. 2023 по 30.09.2023) у Закладі не здійснюється поточне та тематичне оцінювання для учнів 5 класу.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми

потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що

розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де

зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я,

що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.

Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими

освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням

їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів

з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння,

види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для

учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та

здоров'я.

Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання можна застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти . У даній Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (неатестований(а)).

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів,

які здобувають освіту відповідно до нового

Державного стандарту базової середньої освіти

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку.

Орієнтовний перелік

інструментів формувального оцінювання

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для першого циклу базової середньої освіти – адаптаційний (5 -6 класи)

Комунального закладу «Немирівська спеціальна школа»

Вінницької обласної Ради

на 2023– 2024 навчальний рік

Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2022 №769 (Додаток 20)

Освітню програму Комунального закладу «Немирівська спеціальна школа» Вінницької оласної Ради для 7-10-х класів з навчанням українською мовою розроблено на основі Типової освітньої програми для спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 № 627 на виконання Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти" , наказу Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2013 № 144 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 .03. 2013 № 410/22942 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку та навчально-реабілітаційних центрів", наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» зі змінами, постанови кабінету міністрів України від 28.07. 2023 №782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні».

Освітня програма базової середньої освіти закладу окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.

Освітня програма, спрямована на:

- формування в учнів сучасної наукової картини світу;

- виховання працьовитості, любові до природи;

- розвиток в учнів національної самосвідомості;

- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та

перетворення суспільства;

- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

- формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до

культурних традицій та особливостей інших народів в умовах

багатонаціональної держави;

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Освітня програма визначає:

- організацію роботи закладу;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою базової середньої освіти;

- загальний обсяг навчального навантаження (в годинах), його розподіл за освітніми галузями та роками навчання;

- перелік та пропонований зміст освітніх галузей;

- опис очікуваних результатів навчання здобувачів освіти за освітніми галузями;

- перелік комплектів навчальних програм ;

- перелік програм з корекційно-розвиткової роботи;

- опис форм організації освітнього процесу;

- опис інструментарію оцінювання;

- навчальний план на 2023/2024 навчальний рік для 7-10 класів

Організація роботи закладу

Тип закладу – спеціальна школа.

Мова навчання – українська.

Початок занять для учнів 7-10 класів о 8:30. Тривалість безперервної освітньої діяльності відповідно до статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту»: у 7-10 класах - 45 хвилин. Тривалість перерв відповідно до чинного Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (наказ МОЗ України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394).

Корекційно-розвиткові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Структура 2023/2024 навчального року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року №782 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» 2023-2024 навчальний рік розпочнеться 1 вересня 2023 року.

Навчальні заняття для учнів 7-10 класів організовуються за семестровою системою:

І семестр з 01 вересня по 22 грудня 2023 року ( 75 днів),

ІІ семестр з 08 січня по 31травня 2024 року (100 днів),

Впродовж навчального року для учнів 7-10 класів проводяться канікули:

осінні – з 28 жовтня по 05 листопада 2023 року (9 днів),

зимові – з 23 грудня 2023 року по 07 січня 2024 року ( 16 днів),

весняні – з 23 березня по 31 березня 2024 року ( 9 днів).

До термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів можуть вноситися зміни під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати

здобуття базової середньої освіти

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Закладу досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти) та висновками інклюзивно-ресурсних центрів.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника Закладу створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7 класу-1015 годин/ рік, 8 класу-1050 годин/рік, 9 класу – 1085 годин/рік, 10 класу - 1085 годин/рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані який складено за Навчальним планом спеціальних закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 № 627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (таблиця 11).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру ІІ рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх спеціальних закладів середньої освіти, у яких навчаються діти з особливими освітніми потребами не залежно від їх підпорядкування, видів і форм діяльності та варіативну складову, якою передбачені додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

Зміст базової загальної середньої освіти реалізується також завдяки запланованого в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для забезпечення освітніх потреб здобувача освіти, вирівнювання їх досягнень, розвиток їх умінь, навичок тощо. Навчальний план зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Для учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають базову середню освіту в спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах (групах) закладів загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

З цією метою інваріантна складова навчального плану визначає кількість годин ( 1120 годин для 7-10 класів разом) для проведення корекційно-розвиткової роботи та спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з тяжкими порушеннями мовлення, розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості; формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти; створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів роботи.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи у 7-10 класах: корекція мовлення (5 годин на тиждень), логоритміка ( 1 година на тиждень), лікувальна фізкультура (2 години на тиждень).

Корекційно-розвиткові заняття проводять педагоги НРЦ: вчитель розвитку мовлення (логопед), вчитель фізичної культури, вчитель музичного мистецтва.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми гадузями: “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Мистецтво”, “Математика”, “Природознавство”, “Технології”, “Здоров’я і фізична культура”, зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.

Освітні галузі реалізуються в навчальних предметах :

Опис очікуваних результатів навчання здобувачів освіти

за освітніми галузями

Протягом навчання в основній школі учні здобувають базову загальну середню освіту, що разом із початковою є основою загальноосвітньої підготовки, формує в них готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня галузь “Мови і літератури”

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей, формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів.

Завдання:

-формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, іноземних мов, мов і літератур національних меншин, світової літератури, любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур;

ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;

-вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);

-формування комунікативної і літературної компетентностей;

ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури;

-формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з іншими видами мистецтва;

-формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня;

-формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Освітня галузь “Суспільствознавство”

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Завдання:

-забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя;

-розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти;

-формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.

Історичний компонент

Метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

Історичний компонент забезпечує:

-розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти;

-отримання та засвоєння системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу;

-ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому;

-визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів історичних джерел, у тому числі текстових, візуальних та усних, артефактів, об’єктів навколишнього історичного середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а також інформаційно-комп’ютерних технологій;

-вміння представляти обґрунтовані та структуровані знання з історії, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контраверсійні і суперечливі теми.

Суспільствознавчий компонент

Метою навчання суспільствознавства є створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здатний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози.

Завдання:

-розвиток інтересу до суспільствознавства;

-формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок дослідження суспільних проблем, пропонування способів їх розв’язання, проведення аналізу та оцінювання суспільних явищ, процесів і тенденцій у державі та світі;

-здійснення самостійного пошуку у різних видах джерел інформації про життя суспільства і людини в ньому;

-формування активної громадянської позиції, загальнолюдських моральних якостей, правової та економічної культури, мотивації до соціальної активності.

Освітня галузь “Мистецтво”

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Завдання:

-оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей;

-формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;

-збагачення духовного світу учнів у результаті вивчення творів мистецтва;

-формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів;

-виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті.

Освітня галузь “Математика”

Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Завдання:

-розширення знань про число (від вивчених у початковій школі натуральних чисел до дійсних), формування культури усних, письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень;

-формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами явищ і процесів;

-забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебричних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;

-формування уявлень про математичну статистику і теорію ймовірності як окремі науки, про особливості організації статистичних досліджень, наочне подання статистичних даних, визначення числових характеристик статистичного ряду, понять випадкової події та її ймовірності;

-забезпечення оволодіння учнями мовою геометрії, розвиток просторового уявлення, умінь виконувати геометричні побудови;

-формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати вивчене у процесі розв’язування геометричних задач;

-ознайомлення із способами і методами математичних доведень, формування умінь використовувати їх у процесі навчання;

-формування знань про основні геометричні величини (довжина, площа, об’єм, міра кута), способи їх знаходження серед пласких і просторових фігур;

-формування умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях.

Освітня галузь “Природознавство”

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Завдання:

-забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

-забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук;

-набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;

-формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

Освітня галузь “Технології”

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві.

Інформаційно-комунікаційний компонент

Реалізація інформаційно-комунікаційного компонента спрямована на формування предметної інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей.

Завдання:

-формування в учнів навичок і вмінь проводити основні операції з інформаційними об’єктами, зокрема учні мають вміти:

-здійснювати пошук необхідної інформації з використанням пошукових і експертних систем, зокрема Інтернету;

-створювати інформаційні об’єкти, фіксувати, записувати, спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках реалізації індивідуальних і колективних проектів;

-висувати і перевіряти нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру, створювати, вивчати та використовувати інформаційні об’єкти;

-використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спілкування;

-планувати, організовувати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі.

Технологічний компонент

Основною умовою реалізації технологічного компонента є технологічна та інформаційна діяльність, що провадиться від появи творчого задуму до реалізації його в готовому продукті.

Завдання:

-формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;

-ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;

-формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;

-набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;

-розвиток технологічних умінь і навичок учнів;

-усвідомлення учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;

-реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері технологічної діяльності;

-створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення кожного учня;

-оволодіння вмінням оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура”

Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту України. (Абзац перший розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 143 від 26.02.2020)

Завдання:

-поглиблення в учнів знань про власне здоров’я, фізичний розвиток, необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв’язок організму людини з навколишнім природним середовищем;

-формування в учнів знання про здоров’я і безпеку, здоровий і безпечний спосіб життя, фізичну культуру;

-підвищення рівня рухової активності;

-удосконалення життєво необхідних умінь та навичок, вміння використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;

-створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров’я;

-усвідомлення учнями цінності життя і здоров’я, значущості здорового і безпечного способу життя та фізичної культури;

-збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я;

-розширення функціональних можливостей організму учня шляхом цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей;

-підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування у здобувачів освіти здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в здобувачів освіти уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Перелік навчальних програм для здобувачів базової середньої освіти для дітей з ТПМ

(https://corr.ks.ua/progr_mov.htm)

Перелік програм з корекційно-розвиткової роботи для здобувачів базової середньої освіти для дітей з ТПМ

Опис форм організації освітнього процесу

Основною формою здобуття освіти для учнів 7-10 класів є інституційна (очна (денна)) та у разі звернення законних представників дитини організація освітнього процесу може бути в індивідуальній формі (екстернатній, сімейній (домашній), педагогічний патронаж) або інституційній (дистанційній). Проте, форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації. За потреби заклад може організувати навчальний процес шляхом використання технологій дистанційного навчання (відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224).

Пріоритетності набуває організаційне забезпечення таких напрямів освітньої діяльності: організація освітнього процесу в умовах воєнного стану за технологіями дистанційного навчання (у разі облаштування захисних приміщень для перебування дітей під час оголошення повітряних тривог очної або змішаної форм навчання); підвищення результатів навчання учнів 7-10 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів; посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції; посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту; психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.

Освітній процес організовується у закладі освіти в безпечному освітньому

середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного,

психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, лабораторних робіт відповідно до змісту окремих предметів. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.

Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис інструментарію оцінювання

В оцінюванні навчальних досягнень учнів учителями школи використовується поточне та підсумкове оцінювання (семестрове, річне), яке здійснюється за 12 бальною шкалою.

Поточне та підсумкове оцінювання може здійснюватися у таких формах:

усній (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування); письмовій (зокрема шляхом виконання діагностичних,

самостійних та контрольних робіт, тестування); цифровій (зокрема шляхом

тестування в електронному форматі); графічній (зокрема шляхом організації

роботи з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами); практичній

(зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних

досліджень та навчальних проектів, роботи з біологічними об’єктами,

виготовлення виробів) та інших.

Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень

досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати

навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього

компонента типового навчального плану. Оцінювання результатів навчання складників варіативного компоненту (не обов'язкові: факультативи, курси за вибором) не оцінюються.

Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної

діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд учителя.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих

семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і

порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджу педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ.

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку

повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам)

Рівні результатів навчання учнів визначаються за:

-сформованістю пізнавальної діяльності (мотивації пізнання, сприймання,

осмислення, перетворення знання, практичної діяльності);

-сформованістю знань, умінь, ціннісних ставлень як складників ключових і

предметних компетентностей;

-володінням розумовими операціями: вмінням аналізувати, синтезувати,

порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

-пізнавальною активністю;

-мірою самостійності та творчості у виконанні навчальних завдань;

-сформованістю вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, висувати і

формулювати гіпотези.

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-11 (12-х),

які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392

З метою неперервного відстеження результатів базової середньої освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей базової середньої освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Освітня програма базової освіти передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми базової середньої освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма опублікована на сайті школи nzsi.nedu.vn.ua .

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 7-10 класів

Комунального закладу «Немирівська спеціальна школа»

Вінницької обласної Ради

на 2023– 2024 навчальний рік

Наказ МОН України від 12.06.2018 р. № 627 (таблиця 11)